Застосування у 2025 році понижуючих коефіцієнтів вартості декларації (0,8) та коефіцієнтів звернень до надавачів первинної медичної допомоги (ПМД) за результатами минулого трирічного періоду вже викликало хвилю обговорень, суперечок і маніпуляцій з боку різних учасників системи охорони здоров’я.
У своїй аналітичній публікації на особистій сторінці в соціальній мережі Facebook, керівник HTF — консорціуму експертних груп — Євген Прилипко порушив питання доцільності впровадження таких «штрафних санкцій» у складний період війни. Його міркування, викладені у дописі, мають на меті звернути увагу на можливі альтернативні підходи та більш зважені рішення.
Чи можна було уникнути санкційного підходу?
З точки зору автора, наявні були логічні аргументи для того, щоб не запроваджувати систему зменшення фінансування ПМД саме у такому вигляді. Основна мета — підвищення рівня відвідуваності пацієнтами закладів ПМД — могла бути досягнута поступово, без жорстких фінансових наслідків. Прилипко також звертає увагу на те, що рішення не можна розглядати виключно в площині об’єктивних причин — свою роль могли відіграти і суб’єктивні чинники, зокрема позиція Міністерства фінансів України.
НСЗУ, професійна спільнота та петиція
За результатами онлайн- і офлайн-зустрічей, у тому числі за участі Національної служби здоров’я України (НСЗУ), сформувалося критичне бачення ситуації з боку медичної спільноти. Це загострення призвело до публічних звернень та навіть до реєстрації відповідної петиції на сайті Кабінету Міністрів України від представників первинної ланки.
Повна аналітична стаття:
«Застосування коефіцієнтів зменшення фінансування ПМД у 2025 році: позиція НСЗУ та медичної спільноти» – читати на сайті Hromady.org

ПМД та принципи фінансування
Фінансування ПМД може здійснюватися за моделлю простої капітації (simple capitation), скоригованої капітаційної ставки (adjusted capitation) або змішаної оплати (blended payment), що передбачає бонуси, наприклад, за принципом Pay-for-Performance. У такій логіці підвищення відвідуваності слід стимулювати через бонусну частину, а не через зменшення базової капітаційної ставки.
Однак поточна практика застосування понижуючого коефіцієнта фактично створює фінансові ризики для переважної більшості надавачів ПМД — навіть для тих, хто демонструє стабільну роботу, але не потрапив у топ-10% за коефіцієнтом звернень у минулі періоди.
Проблема «штрафів за минуле»
Замість оцінювання поточних результатів, фінансування базується на історичних показниках. Коефіцієнт 0,8 застосовується до всіх актуальних декларантів вікових груп 0–17 та 55+ років, навіть якщо серед них є ті, хто розірвав декларацію, змінив лікаря, виїхав за кордон або помер. Такий підхід завищує частку “незвернень” і призводить до фінансових втрат, які не залежать від поточної роботи медзакладу. До того ж, він не враховує змін, зумовлених війною — звільнення персоналу, виїзд лікарів, зміна чисельності населення.
Особливі умови сільської медицини
Ще більш парадоксальна ситуація — у сільських громадах. Понад 50% декларацій у сільській місцевості можуть стосуватися дітей та людей похилого віку, які часто потребують відвідувань вдома. Але замість компенсації за підвищені витрати, заклади отримують додаткове зниження фінансування за “низький рівень звернень”.
Якщо визнано, що сільська медицина протягом років працювала в умовах хронічного недофінансування (за оцінками ВООЗ — +20% до витрат), то логічно було б перед застосуванням штрафних механізмів здійснити донарахування по сільському коефіцієнту за попередні роки, а вже потім вводити санкції.
«Це як штрафувати водія за перевищення швидкості трирічної давнини, коли за кермом був інший водій — і на той момент таких правил навіть не існувало. Більше того, штраф отримує вся компанія, яка володіє автопарком. Так само і нинішні надавачі ПМД несуть фінансову відповідальність за рішення, умови й обставини, які були в минулому, коли ще не існувало жодних санкцій за рівень звернень.»
Матеріал підготовлено за постом Євгена Прилипка, керівника HTF — консорціуму експертних груп, на його особистій сторінці в мережі Facebook.

