21 січня 2026 року в офісі Національна служба здоров’я України (НСЗУ) (м. Київ) відбулася зустріч топменеджменту Служби з громадськими та експертними інституціями у сфері медицини та охорони здоров’я. Участь у зустрічі взяв Євген Прилипко — голова експертної ГС «Форум трансформації охорони здоров’я» (HTF). Зустріч стала продовженням відкритого діалогу про підсумки роботи НСЗУ у 2025 році, стратегічні пріоритети на 2026 рік та пропозиції щодо підвищення якості, доступності й підзвітності медичних послуг.
Серія діалогів НСЗУ у січні: фокусовані розмови з різними спільнотами
Протягом січня НСЗУ провела низку робочих зустрічей із пацієнтськими організаціями, професійною медичною спільнотою, громадськими інституціями та експертним середовищем. Кожен діалог мав тематичний фокус: із пацієнтськими організаціями обговорювали досвід доступу до послуг, питання безоплатності в межах ПМГ, маршрути пацієнта та «проблемні точки» під час отримання допомоги; із професійною медичною спільнотою — зміни в підходах до оплати медичних послуг, диференціацію тарифів, автоматичний моніторинг, верифікацію даних та вплив цих рішень на роботу закладів.
21 січня до діалогу долучилися представники різних громадських інституцій, які представляють експертне та професійне середовище, зокрема ГО «Академія сімейної медицини України», Український Центр Охорони Здоров’я (UHC), ГО «Батьки за вакцинацію», Національна агенція гуманітарної допомоги ZDOROVI, ГС «Твій сімейний лікар» та інш
Ключові акценти НСЗУ: результати 2025 року і пріоритети 2026-го
Під час презентації Наталія Гуска, голова НСЗУ зосередилася на кількох блоках, які є визначальними для системи:
- По-перше, було підсумовано результати 2025 року за напрямами фінансування медичної допомоги (екстрена, амбулаторна, спеціалізована тощо) та окреслено логіку змін у фінансуванні окремих пакетів.
- По-друге, окремий акцент зроблено на еволюції підходів до закупівлі та оплати медичних послуг: посилення автоматичного моніторингу і верифікації, а також поступовий перехід від «єдиної оплати для всіх» до підходів, що враховують складність випадків і дозволяють точніше налаштовувати справедливу модель оплат у різних пакетах.
Також було представлено результати 2025 року в частині розвитку аналітики та цифрових інструментів, а також плани на 2026 рік — із фокусом на масштабування алгоритмів автоматичного моніторингу, розвиток візуалізацій, відкритих даних і запуск «управлінської звітності» як регулярного продукту для управлінських рішень.
Важливо, що в загальній логіці презентації звучала одна ключова рамка: НСЗУ критично потребує зворотного зв’язку від середовищ, які «працюють із системою» і «для кого система працює», аби рухатися з чіткішими пріоритетами, зрозумілими правилами та прогнозованими результатами.
Аналітика і дані: від дашбордів — до доступу до вторинних (знеособлених) наборів
У дискусійній частині, яка тривала майже півтори години, значну увагу приділили темі даних та порядку отримання їх з ЦБД ЕСОЗ. Екс-заступник Міністра охорони здоров’я Павло Ковтонюк, представляючи Український Центр Охорони Здоров’я (UHC), наголосив на потенціалі накопичених з 2019 року електронних медичних записів у ЦБД ЕСОЗ та порушив питання обмеженого доступу до знеособлених «сирих» (дезагрегованих) наборів даних, які потрібні для аналітики в рамках продовження реформи, досліджень та проєктів. Прозвучала ідея пошуку більш системного рішення для доступу до вторинних даних — з чіткими правилами, ролями та прозорими, обгрунтованими запобіжниками, які унеможливлюють ідентифікацію пацієнтів.
Євген Прилипко підтримав тезу про критичну потребу доступу до якісних знеособлених даних для оцінки потреб населення у медичних послугах на рівні громад, зокрема в межах проєктів міжнародної технічної допомоги. Як радник зі стратегічної координації та підтримки лідерства у проєкті міжнародної технічної допомоги «Впровадження проєкту реконструкції реабілітаційних центрів у Вінницькій області» (Implementation of Reconstruction of Rehabilitation Centres in Vinnytsia Region Project) Євген Прилипко повідомив, що в межах проєкту підготовлено технічну специфікацію (запит) для отримання з ЦБД ЕСОЗ знеособлених даних, необхідних для оцінки потреб населення в реабілітаційних послугах на рівні регіону.
Запит передбачає формування показників у розрізі діагнозів, які потребують реабілітації, вікових і статевих груп, а також із прив’язкою до місця реєстрації пацієнта (територіальної громади), що дає змогу перейти від загальних оцінок до практичного планування доступності та спроможності послуг. За його словами, такі дані потрібні для підготовки обґрунтованих рішень щодо мережі та потужностей реабілітації в межах госпітального округу — включно з прогнозуванням потреби в персоналі, визначенням вимог до інфраструктури, обладнання та розподілу функцій між різними рівнями надання реабілітаційної допомоги. Паралельно в проєкті ведеться пілотування методики оцінки потреб на основі міжнародних підходів, аби забезпечити порівнюваність результатів, належну якість аналітики та можливість подальшого масштабування подібних рішень для інших регіонів і ініціатив.
У дискусії було відзначено, що розвиток вторинного використання даних в Україні стримується не лише ресурсами, а й недостатньою нормативною та методичною базою щодо захисту персональних даних і архітектури доступу. Представники НСЗУ, зі свого боку, підкреслили доцільність залучення міжнародної експертизи з питань регуляції і методології доступу до вторинних даних з урахуванням євроінтеграційного треку України.
«Скринінг здоров’я 40+»: чому громади мають бути в контурі даних і управління
Окремо Євген Прилипко звернув увагу на потребу залучати асоціації ОМС та експертів, які працюють із громадами, до розробки аналітичних панелей і показників у межах національних програм — зокрема «Скринінг здоров’я 40+».
Він наголосив, що мережа закладів, які надають скринінгові послуги, наразі є обмеженою, а спрогнозувати рівномірність доступності та ефективність роботи програми складно через поєднання логістичних чинників і різної спроможності закладів. Відтак ризиковою зоною для досягнення цільового охоплення стають сільська місцевість і віддалені населені пункти. Саме тому громадам потрібні зрозумілі управлінські дані “в розрізі громад” — охоплення населення 40+, територіальна доступність, динаміка участі та бачення подальшого маршруту людини у разі виявлення ризиків або захворювання.
На його думку, програма «Скринінг здоров’я 40+», як ініціатива національного масштабу з потужною комунікаційною підтримкою, створює для органів місцевого самоврядування можливість не лише підсилити практичну ефективність реалізації протягом року, а й зміцнити власну суб’єктність і компетенції в управлінні здоров’ям громади — спираючись на чіткі показники та інформацію по громаді незалежно від того, чи розміщений на її території заклад, що безпосередньо надає скринінгові послуги.
У ході розмови було згадано про попередні домовленості та ініціативу провести підсумкову координаційну онлайн-зустріч наприкінці березня — на початку квітня 2026 року з Міністерство охорони здоров’я України та представниками органів місцевого самоврядування. Йдеться про продовження домовленості, досягнутої 8 січня 2026 року під час окремої зустрічі МОЗ із ОМС, ініційованої народним депутатом України Віталієм Безгіним, де Євген Прилипко, як експерт Платформи «Охорона здоров’я» ВАОТГ, запропонував закласти механізм регулярного зворотного зв’язку від громад у перші місяці впровадження програми «Скринінг здоров’я 40+».
Під час тієї зустрічі Міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко підтримав підхід та запропонував збирати запитання і пропозиції від громад упродовж перших трьох місяців реалізації програми, щоб винести їх на спільне обговорення та, за потреби, підготувати оперативні коригування до нормативного регулювання і практик впровадження.
Саме тому на зустрічі 21 січня окремо підкреслили: така підсумкова координаційна сесія має спиратися не на загальні враження, а на конкретні кейси громад і систематизовані запити щодо доступності послуг (особливо в сільських та віддалених населених пунктах), організації маршрутів пацієнта та інформаційної підтримки, аби програма на національному рівні дала максимально вимірюваний результат у кожній громаді.
За підсумками обговорення представники НСЗУ зафіксували запит на подальшу співпрацю у сфері даних та аналітики й підтвердили намір враховувати позицію експертного середовища, яке працює з громадами, під час розвитку відповідних дашбордів та інструментів в межах національної програми «Скринінг здоров’я 40+»
Наступний крок: партнерство як умова ефективних трансформацій
Зустріч 21 січня стала прикладом того, як діалог між НСЗУ та професійним і громадським сектором може перетворюватися на практичні рішення — але лише за умови, що вони залишаються повноцінним учасником цього процесу. Також співпраця з громадами, розвиток зрозумілих для ОМС показників, аналітичних панелей і регулярної управлінської звітності здатні перетворити національні програми на реальний інструмент підвищення доступності та якості медичної допомоги для людей — у кожній громаді, незалежно від її розміру та віддаленості.
