5 травня 2026 року в межах конференції Vitalis & GCPCС 2026 у Гетеборзі, Швеція, відбулася сесія “The role of primary care in a crisis: lessons on preparedness from Sweden and Ukraine”. Vitalis є найбільшою скандинавською конференцією та виставкою з питань цифрової охорони здоров’я, eHealth, інновацій та розвитку медичних технологій.
Сесія проходила на Next Level Stage у треку Healthcare in the Total Defence і була присвячена ролі первинної медичної допомоги в умовах війни, кризи, надзвичайних ситуацій та підготовки систем охорони здоров’я до тривалих викликів.
У сесії взяли участь Maria Helling, CEO Swecare Foundation, Andreas Lundqvist, Head of Unit Swedish Centre for Rural Health, та Yevhen Prylypko, голова Громадської спілки “Healthcare Transformation Forum” (HTF), радник Всеукраїнської асоціації ОТГ (ВАОТГ / AATC) з питань управління охороною здоров’я в умовах децентралізації. Модерувала обговорення Emma Spak.
Як виникла ця співпраця
Участь Євгена Прилипка у сесії Vitalis стала продовженням співпраці, яка розпочалася у 2025 році між українськими та шведськими партнерами за підтримки Swecare, SALAR International та Swedish Centre for Rural Health.
У жовтні 2025 року відбувся Swedish Community Hospital Study Tour — навчально-ознайомчий візит української команди до Швеції. До складу делегації входили представники закладів охорони здоров’я, місцевого самоврядування та експертного середовища, які вивчали досвід організації медичної допомоги в сільських і віддалених територіях північної Швеції.
Під час візиту українська сторона ознайомилася з роботою шведських cottage hospitals / sjukstugor, діяльністю Swedish Centre for Rural Health, підходами до телемедицини, взаємодії первинної допомоги з лікарнями, муніципалітетами та соціальним доглядом.
У грудні 2025 року, під час конференції високого рівня у Стокгольмі, співпрацю було формалізовано через підписання листа про наміри співпраці зі Swedish Centre for Rural Health. Саме цей шлях — від навчального візиту до формалізованого діалогу — створив основу для подальшої участі української сторони у дискусії на Vitalis 2026.
Для HTF ця співпраця має стратегічне значення, адже вона поєднує три ключові напрями: розвиток стійкої первинної медичної допомоги, пошук нових моделей організації медичних і медико-соціальних послуг у сільських громадах, а також адаптацію шведського досвіду rural healthcare до українського контексту війни, демографічної кризи та децентралізації.
Загальна рамка сесії: первинка як частина стійкості суспільства
Сесія була побудована навколо важливої ідеї: під час війни або масштабної кризи увага природно зосереджується на фронті, травмах, екстреній хірургії та невідкладній допомозі. Але реальне випробування для системи охорони здоров’я часто відбувається в іншому місці — там, де залишаються люди з хронічними захворюваннями, літні люди, діти, вразливі групи, мешканці сільських і віддалених громад.
Якщо первинна медична допомога не працює, суспільство втрачає не лише доступ до базових послуг. Воно втрачає довіру, соціальну стійкість і здатність витримувати кризу.
Саме тому primary care preparedness — готовність первинної допомоги до дії в кризі — є не лише медичним питанням. Це питання життєздатності громад, стійкості держави та здатності системи підтримувати людей там, де вони живуть.
Виступ Maria Helling: чому первинна допомога є критичною в кризі
Maria Helling, CEO Swecare Foundation, представила роль Swecare у підтримці міжнародного партнерства шведського сектору охорони здоров’я, зокрема у співпраці з Україною.
Вона наголосила, що Swecare має спеціальне урядове доручення щодо підтримки України та української системи охорони здоров’я через створення партнерств між шведськими та українськими стейкхолдерами. У цьому контексті Swecare організовувала візити українських делегацій до Швеції, онлайн-зустрічі, семінари, вебінари та конференції.
Maria Helling підкреслила, що в умовах кризи більшість потреб населення не зникають. Хронічні захворювання, перерване лікування, базова допомога, догляд за дітьми, літніми людьми та вразливими групами залишаються критично важливими. Саме тому первинна допомога стає не лише частиною медичної системи, а й частиною суспільної стійкості.
Якщо первинна допомога руйнується, це впливає на довіру людей до держави, на відчуття безпеки в громадах і на готовність суспільства витримувати кризу.
Maria Helling також розповіла, як виникла співпраця навколо шведського досвіду rural healthcare. Коли українська сторона звернулася з інтересом до вивчення шведської моделі сільської медицини, Swecare разом із SALAR International та Swedish Centre for Rural Health підтримали організацію навчального візиту української делегації до північної Швеції. Для шведської сторони цей напрям є важливим не лише як підтримка України, а й як можливість взаємного навчання.
Перше відеовключення Євгена Прилипка (HTF): як українська первинка вистояла під час війни
У першому відеовключенні Євген Прилипко подякував Swecare, SALAR International та Swedish Centre for Rural Health за співпрацю, яка розпочалася після навчального візиту української делегації до Швеції в межах Swedish Community Hospital Study Tour.
Основна частина виступу була присвячена досвіду української первинної медичної допомоги під час війни.
Євген Прилипко нагадав, що з 2015 року система охорони здоров’я України проходить трансформацію в умовах децентралізації. Заклади первинної допомоги були передані громадам разом із відповідальністю за організацію медичних послуг. Хоча така модель створила нерівномірність у спроможності громад та управлінні мережею, вона також забезпечила важливу перевагу — збереження широкої мережі медичних закладів поблизу людей.
До повномасштабного вторгнення ця мережа часто критикувалася як надто дорога та неефективна. Проте саме її розгалуженість стала одним із факторів стійкості під час війни. Коли були зруйновані дороги, порушена логістика та обмежений доступ до лікарень, місцеві амбулаторії й медичні працівники часто залишалися єдиною доступною точкою допомоги.
У багатьох громадах первинка взяла на себе не лише медичні функції, а й підтримку хронічних пацієнтів, психологічну допомогу, координацію евакуації та взаємодію з місцевими службами. За словами Євгена Прилипка, одним із головних уроків війни стало те, що стійкість системи забезпечують близькість до людей, гнучкість і довіра на місцевому рівні.
Водночас війна загострила низку системних проблем, особливо в сільських громадах: депопуляцію, міграцію населення і персоналу, слабку інфраструктуру та кадровий дефіцит. За результатами досліджень, понад 42% працівників первинної допомоги вже мають вік понад 60 років, а кількість молодих фахівців, які можуть їх замінити, залишається критично низькою.
Євген Прилипко також звернув увагу на обмежене фінансування первинної допомоги, яка отримує близько 13% загального бюджету охорони здоров’я, попри постійне розширення своїх функцій під час війни.
Окремо він зупинився на темі цифровізації. Хоча Україна має розвинену систему eHealth, технології не можуть повністю компенсувати нестачу персоналу та ресурсів. У багатьох випадках прості інструменти комунікації залишаються ефективнішими за складні цифрові рішення.
Підсумовуючи, Євген Прилипко наголосив, що сьогодні йдеться не лише про відновлення зруйнованої інфраструктури, а про пошук нових підходів до підтримки первинної медичної допомоги, особливо в сільських і віддалених громадах.
Виступ Andreas Lundqvist: шведська модель cottage hospitals і роль Swedish Centre for Rural Health
Після першого відеовключення Євгена Прилипка виступив Andreas Lundqvist, Head of Unit Swedish Centre for Rural Health.
Він представив роботу Центру, який займається дослідженнями, розвитком, інноваціями та освітою у сфері якісної, близької та рівної медичної допомоги в сільських і малонаселених територіях. Центр розташований у Стурумані, у регіоні Вестерботтен, де низька щільність населення, великі відстані, старіння населення та складна логістика формують постійний виклик: як наблизити допомогу до людей.
Andreas Lundqvist представив шведську cottage hospital model — модель місцевих лікарень / sjukstugor, які у Вестерботтені виконують ширші функції, ніж звичайна первинка. Вони поєднують первинну допомогу, невідкладну допомогу, ліжка короткострокового перебування, базову діагностику, співпрацю з муніципалітетами та тісний зв’язок із найближчими лікарнями.
Ця модель є прикладом інтегрованої та розподіленої медичної допомоги. Вона дозволяє зберігати частину медичних можливостей безпосередньо в сільських громадах і має важливе значення для preparedness — готовності системи діяти у разі кризи.
Andreas Lundqvist також розповів про національне завдання Swedish Centre for Rural Health — поширювати знання про умови, виклики та можливості медичної допомоги у сільських і малонаселених територіях у масштабі всієї Швеції. Центр також перебуває в процесі становлення як collaborating centre у сфері rural health і вже співпрацює з ВООЗ, зокрема як демонстраційна платформа з первинної медичної допомоги в сільських районах.
Під час виступу було показано відео про візит української делегації до Вестерботтену. Після нього Andreas Lundqvist зазначив, що українська делегація високо оцінила patient-centeredness, ролі медичного персоналу у cottage hospital model і практичну організацію сільської допомоги. Він також підкреслив, що після цього візиту Центр почав активніше працювати над темою preparedness, особливо preparedness in primary care, і зацікавлений у включенні експертизи українських партнерів у подальшу роботу.
Друге відеовключення Євгена Прилипка: співпраця України і Швеції та нова модель інтегрованої допомоги в громадах
Друге відеовключення стало логічним продовженням попередніх виступів і було присвячене майбутній співпраці України та Швеції.
Євген Прилипко наголосив, що співпраця зі Швецією, особливо зі Swedish Centre for Rural Health, може допомогти Україні відповісти на ключові виклики та побудувати більш стійку первинну допомогу в сільській місцевості.
Шведський досвід показує, що навіть у дуже віддалених районах можна організувати якісну і доступну допомогу. Cottage hospitals у сільській Швеції — це не просто амбулаторії, а локальні центри здоров’я, де люди можуть отримати первинну допомогу, невідкладну підтримку, допомогу з питань материнства, базову хірургію, а також телемедичну підтримку, дистанційні консультації та послуги через прості virtual rooms.
Для України це не лише приклад, а напрямок для навчання, адаптації та практичного впровадження.
Окремо Євген Прилипко згадав Framework for Remote Rural Workforce Stability, розроблений Swedish Centre for Rural Health, як практичний інструмент підтримки медичного персоналу у сільських районах. Такі рішення важливо не лише вивчити, а й адаптувати до українських умов — війни, демографічної кризи, обмеженого фінансування та старіння медичного персоналу.
Водночас Україна також має що запропонувати Швеції. Український досвід показав, що під час війни первинка може проявляти високу гнучкість, а місцеві громади здатні швидко приймати рішення і продовжувати надавати допомогу навіть в умовах ізоляції та сильного тиску. Цей досвід важливий для розуміння preparedness і resilience у кризових ситуаціях.
У другому включенні Євген Прилипко також представив широку адаптивну програму Ukraine Community Healthcare Network Assessment and Reconnection of People to Healthcare. У межах цієї програми планується пілотний проєкт з інтегрованої первинної медичної допомоги та community care у Полтавській і Вінницькій областях, який може охопити близько 1,5 мільйона людей у сільських громадах.
Мета — створити модель інтегрованої первинної допомоги, що поєднує медичні та соціальні послуги в одному місці, спирається на сучасні технології, нові організаційні підходи та оновлені функції закладів. Ідеться не лише про медичний заклад як будівлю, а про нову логіку організації допомоги на рівні громади: поєднання первинки, базових медичних послуг, телемедицини, мобільних команд, соціального догляду, підтримки літніх людей та осіб, які потребують регулярної допомоги.
Цей підхід є особливо важливим для України в умовах демографічної кризи, війни, міграції, кадрового дефіциту та зростання потреб у медико-соціальній підтримці.
Концепція узгоджується з Національною стратегією охорони здоров’я України до 2030 року та з напрямом розвитку інтегрованої медичної допомоги з розширеними функціями. Концептуальна рамка проєкту отримала підтримку на рівні Міністерства охорони здоров’я України як актуальний напрям для подальшого розвитку та потенційної міжнародної співпраці.
Євген Прилипко прямо звернувся до шведських партнерів, технологічних компаній та фінансових організацій із закликом до чітких і відчутних сигналів підтримки. Він підкреслив, що для України це не просто проєкт, а питання доступу до допомоги, життя людей і майбутнього громад та країни.
• “Lagom” і українська реальність часу
Фінальна частина виступу Євгена була особистою та емоційною. Він подякував Швеції та шведському народу за підтримку України, але водночас пояснив, що, живучи в іншому ритмі життя і викликів, українці іноді відчувають, що рішення ухвалюються надто повільно. Він згадав шведське слово lagom — збалансовано, помірковано, достатньо — як красиву концепцію, яка в українській реальності війни набуває іншого змісту, бо кожне зволікання означає реальні втрати здоров’я, а іноді й життя.
Він описав українську реальність: у Києві навіть у сонячний день можна чути сирени, роботу ППО, постріли й вибухи, але люди продовжують свої повсякденні справи. Це не байдужість, а спосіб життя в умовах тривалої війни. Євген також особисто пов’язав це з темою часу: за шість днів йому виповнювалося 50 років, а середня очікувана тривалість життя чоловіків в умовах війни в Україні становить близько 57 років. Це змушує задуматись про те, що час на реальні зміни дуже обмежений. Саме тому українці можуть виглядати нетерплячими, емоційними чи напруженими — це не риса характеру, а відповідь на реальність невизначеності, у якій завтра або наступного тижня може вже не бути кому відповісти.
Завершив він словами Стіва Джобса зі Стенфордської промови: “Your time is limited, so don’t waste it living someone else’s life.” Євген закликав ще раз повернутися до цієї промови, оскільки сьогодні ці слова особливо сильно відгукуються для України і для нього особисто.
Обговорення: Україна як джерело досвіду для Швеції
Після завершення виступів модераторка Emma Spak підкреслила силу українського меседжу. Вона зазначила, що протягом дня учасники багато говорили про систему охорони здоров’я як частину оборони та намагалися сформувати в залі sense of urgency — відчуття терміновості. Але слова Євгена Прилипка, навіть у форматі відео, прозвучали особливо сильно і показали, наскільки важливо підвищувати це відчуття невідкладності як у співпраці з Україною, так і у самій Швеції щодо підготовки до криз.
Під час обговорення Andreas Lundqvist наголосив, що приймати українську делегацію було дуже емоційно, оскільки українські партнери навіть під час війни знаходять сили і бажання розвивати свою систему охорони здоров’я. Він визнав, що шведські процеси є більш бюрократичними, а для поглиблення співпраці потрібне фінансування. Водночас він підтвердив готовність допомагати Україні, особливо з огляду на її інтерес до cottage hospital model як можливої моделі для відновлення і розвитку системи охорони здоров’я, насамперед у сільських районах.
Важливо, що під час обговорення прозвучала теза про взаємність співпраці. Швеція хоче не лише допомагати Україні, а й вчитися в України — зокрема у сфері preparedness, цифрових інструментів і досвіду роботи системи в умовах війни.
Це підтвердило головний меседж сесії: співпраця України і Швеції у сфері первинної допомоги та rural healthcare є не односторонньою допомогою, а взаємним процесом навчання, спільного розвитку і пошуку практичних рішень.
• Чому це важливо для HTF
Для Healthcare Transformation Forum участь у цій сесії є важливим етапом розвитку міжнародної співпраці у сфері стійкої первинної допомоги, управління мережами медичних послуг та підтримки громад.
HTF послідовно працює над тим, щоб громади України мали інструменти для оцінки власних потреб у здоров’ї, розуміння реальної спроможності мережі медичних послуг, аналізу доступності допомоги та формування нових моделей організації медичної і медико-соціальної підтримки.
Український досвід війни показав, що первинна допомога має бути близькою до людей, гнучкою, локально підтриманою і здатною швидко адаптуватися. Шведський досвід показує, як системно організувати якісну допомогу у віддалених і малонаселених районах через інтегровані моделі, cottage hospitals, telemedicine, міжсекторальну співпрацю і сильну роль первинки.
Разом ці два досвіди створюють основу для практичної співпраці між Україною і Швецією — не лише на рівні ідей, а на рівні конкретних пілотних рішень для громад, які найбільше потребують підтримки.
Для HTF це також підтвердження важливості ширшої ініціативи Ukraine Community Healthcare Network Assessment and Reconnection of People to Healthcare та її пілотного компоненту щодо інтегрованої первинної медичної допомоги і community care у сільських громадах.
Мета цієї роботи — не просто відновити наявну мережу, а допомогти громадам перейти до нової моделі: більш інтегрованої, більш стійкої, більш орієнтованої на людину і здатної працювати навіть в умовах тривалих криз.
